Інтерв'ю Почесного Президента АГКУ Данііла Майданика для агентства "Інтерфакс-Україна"

- Як ви оцінюєте терміни, відведені на проведення конкурсів УРП?

 - Для 9-ти ділянок onshore термін в 90 днів був далеко не ідеальним. Але так як ці блоки широко обговорювалися раніше до оголошення конкурсів, то потенційні інвестори, зацікавлені в розробці ділянок в Україні в форматі УРП, мали достатньо часу для того, щоб проаналізувати геологічну інформацію, зробити якісний аналіз і прийняти рішення щодо участі в конкурсах. Єдине, що насторожувало інвесторів, особливо іноземних - це політична ситуація в країні - адже щойно у нас відбулися вибори президента, на носі - парламентські. Така політична турбулентність однозначно викликала сумніви у нових гравців. Але, тим не менше, 4 іноземні компанії і десять українських беруть участь в конкурсах. Такий інтерес я вважаю хорошим результатом для проведення конкурсів.

Головне питання, яке зараз стоїть на порядку денному - наскільки об'єктивним буде вибір переможців. Асоціація газовидобувних компаній України приділяє цьому велику увагу, ми будемо пильно стежити за процесом. Громадський контроль додасть організованості, системності та правильності для прийняття рішень, адже визначення переможців має бути максимально прозорим, без будь-яких перекосів в чиюсь сторону.

- Що ви можете сказати про критерії оцінки учасників?

- Конкурс - це інструмент держави для вибору найбільш оптимального інвестора з визначеним переліком його зобов'язань. Якщо абстрагуватися від українських реалій - можливості маніпуляцій результатами конкурсу, то перелік критеріїв досить якісний. Держава при визначенні переможця зазвичай керується двома основними цілями - отримати максимальний дохід та збільшити видобуток газу в країні. Критерії, затверджені в умовах конкурсу дозволяють оцінити, чи зможе держава у співпраці з тією чи іншою компанією досягти поставлених цілей. При цьому, державі потрібна впевненість у тому, що обраний оператор має належний досвід, експертний потенціал, зможе виконати взяті на себе зобов'язання, які були обіцяні в програмі робіт, та до того ж володіє заявленими фінансовими можливостями.

Щоб виключити можливість для маніпуляцій при виборі переможців Асоціація пропонувала Уряду створити максимально об'єктивні критерії і більшість з них зробити кількісними. Наприклад, кількісним критерієм можна оцінити показник програми робіт - яку кількість свердловин пробурять за за перші три роки, який розмір площі буде покритий 3D сейсмікою. Але ця пропозиція не була прийнята.

На сьогодні є 8 критеріїв, за якими обиратимуть переможців. Частина з них чіткі кількісні - це співвідношення поділу продукції, обсяг інвестицій і фінансове забезпечення. До слова, останній критерій ми пропонували значно посилити і надати йому чітких вимог якості фінансового покриття конкурсанта. Найбільший ризик для проведення конкурсу - це визнання переможцем компанії, яка пообіцяє найбільший розмір інвестицій, але в кінцевому підсумку не виконає взяті на себе зобов'язання. Нагадаю, що на оцінку цього критерію - фінансового покриття - відведено 30 балів з 270 - що як на мене недостатньо.

Деякі критерії конкурсу здивували, наприклад, раціональність використання ресурсів або вплив на навколишнє середовище. Існує тільки два варіанти - оператор відповідає чи не відповідає екологічному законодавству країни. Але будь-яка видобувна компанія зобов'язана виконувати екологічне законодавство України, і угода про розподіл продукції не може скасувати цієї вимоги. Зауваження є і до local content (частина українських виробників в програмі робіт). Зрозумілі причини, за якими з'явився цей критерій, проте абсолютно незрозуміло, яким чином комісія зможе оцінити такий критерій, яким чином конкурсант зможе гарантувати його виконання, та як надалі можна буде тестувати виконання взятих на конкурсанта зобов'язань.

Я вважаю, що в першу чергу комісія повинна дивитися на обсяг інвестицій - найпростіший і об'єктивний критерій, який повинен бути основоположним, слідом за ним - досвід в розвідці і видобутку, а також реалістичність проекту.

Є ще питання, яким чином члени комісії будуть між собою домовлятися про оцінку того чи іншого критерія. Їм доведеться робити саме це - домовлятись, оскільки більшість критеріїв, ще раз повторюся, є вкрай суб'єктивними.

- А що стосується комісії?

- У неї входять представники кількох міністерств і Держгеонадр, три народних депутата. Однозначно, відчувається брак "індустріальної" експертизи, людей з галузі. Кожен з членів комісії, може користуватися послугами галузевих експертів, але формально, в комісії майже немає людей, які розуміють, що таке геологія, що таке програма робіт, як її проаналізувати. Наприклад, представники з Міністерства фінансів зможуть оцінити, достатньо чи ні фінансового покриття для тієї або іншої програми, представник з Міністерства екології зможе оцінити вплив робіт в рамках цієї програми на навколишнє середовище. А ось членів комісії, які зможуть хоч на якомусь професійному рівні оцінити програму робіт я не спостерігаю. Правильніше було б створювати наглядову експертну раду, яка змогла б якісно проаналізувати заявку. Ми про це неодноразово заявляли, і таку ж пропозицію була від USAID.

- Як в даний час прописані гарантії виконання конкурсантом своїх зобов'язань?

- Ніяк. Їх немає. Є тільки вкрай нечітко прописаний критерій "фінансове забезпечення".

- Чи існують методи впливу на переможця, який не виконує свої зобов'язання?

- Якщо одна зі сторін порушує умови угоди, то друга йде в суд і домагається його розірвання або виконання. Якщо сторона-порушник відмовляється виконувати умови, тоді друга сторона рахує отримані збитки і вимагає їх відшкодування. Процес довгий  і точно не призводить до зростання видобутку газу та виконання програми. Будь-який поважаючий себе і відомий на ринку оператор, який підпише угоду, з високою ймовірністю буде його виконувати. Але якщо це буде маловідома компанія, яка з якихось причин не захоче виконувати програму робіт, то інших інструментів впливу на оператора, крім судового, не існує. Тому «якість» інвестора є основоположною гарантією виконання взятих на себе зобов'язань конкурсантом.

- Що буде, якщо заявку на конкурс по одному блоку подасть один учасник?

- Цього буде достатньо для того, щоб він виграв.

- Навіть якщо у нього будуть мінімальні фінгарантії, мінімальна програма робіт і обсяг інвестицій?

- Так, такі умови конкурсу. Тут вже питання не в якості критеріїв, а в якості підготовки держави подібних конкурсів, чи правильно був організований процес просування ініціативи, наскільки держава рекламував конкурси УРП за кордоном, скільки часу і коштів було виділено для просування ініціативи в цілому. Було б добре, якби Україна масштабно анонсувала проведення конкурсів впродовж півроку-року за кордоном, вела попередні переговори з потенційними інвесторами і так далі. В рамках існуючих конкурсів всього цього якраз таки і не було зроблено. Будемо сподіватися, що в майбутньому підготовка буде більш якісною, а промоція - більш масштабною. Адже конкуренція за інвестиції в світі дуже велика і Україні потрібно поборотися за прихід нових гравців.

- А що стосується термінів подачі документів на конкурс по "Дельфіну" і взагалі необхідності його проведення зараз з урахуванням ситуації в Криму?

 - З незрозумілих для нас причин термін подачі заявок для шельфового ділянки «Дельфін» з 90 днів, як відводилося на інші ділянки, скоротився до 60-ти. Для такого величезного блоку цього часу катастрофічно недостатньо, і ми неодноразово заявляли про це.

Ділянка цікава, значна за своїми масштабами, розмови про її розробку ведуться  кілька років. Але разом з цим вона досить проблемна. Справа в тому, що блок перетинається з ділянками і ліцензійними блоками по яким "Укргазвидобування" веде судові спори з Держгеонадрами. Нагадаю, ще в 2017 році УГВ подало заявку на отримання спецдозволів на кілька ділянок в цьому районі на безконкурсній основі. Тоді вони не отримали погодження Одеської облради і відповідно Держгеонадра відмовила у видачі ліцензії. За моєю особистою оцінкою УГВ має хороші шанси для виграшу в суді, так як ділянкам на шельфі немає необхідності отримувати погодження в обласних радах. За моєю інформацією, компанія не буде подаватися на конкурс по "Дельфіну", оскільки може отримати ліцензії на частину ділянок в блоці за попередніми заявками.

Крім того, в цьому блоці є ділянки, що відносяться до "Чорноморнафтогазу" і які фігурують в суперечках «Нафтогазу» проти РФ. І крім усього цього, в безпосередній близькості до блоку стоять російські військові кораблі.

Думаю, що жодна поважаюча себе компанія - ні вітчизняна, ні іноземна, на цей конкурс подаватися не буде. Ми неодноразово акцентували увагу на тому, і міжнародна практика це підтверджує, що два місяці катастрофічно мало для кваліфікованого юридичного аналізу та прийняття рішення. Писали листи на прем'єр-міністра, профільного міністра, піднімали питання необхідності перенесення конкурсу і збільшення терміну подачі заявок. Проведення конкурсу в даний час настільки нераціонально, що складається враження, ніби конкурс зроблений під одного гравця. Ситуація по «Дельфіну» нас дуже сильно турбує, як і те, що уряд не реагує на суспільні запити про перенесення.

- Ви маєте на увазі Frountera?

-Я не знаю, хто саме це може бути.

Наскільки ймовірно, що саме вона і переможе?

-Якщо буде єдиною компанією-учасницею, точно переможе. Хоча я знаю, що як мінімум дві українські компанії планували подаватися на цей конкурс.

- Які?

- Не можу назвати.

- Українські компанії в міжнародних судах, ведучи суперечки з РФ, аргументують серед іншого свою позицію втратою активів в Криму. Якщо ми допускаємо інвесторів на "Дельфін» не дискредитуємо ми себе таким чином, демонструючи наявність доступу і можливість управління активами?

- Такий ризик, думаю, є. Подібні побоювання висловлював НАК «Нафтогаз», оскільки в цьому блоці є ділянки "Чорноморнафтогазу" і конкурс може бути додатковою аргументацією на користь РФ в арбітражі.

Слід розуміти, що в законодавстві та умовах конкурсу не прописана необхідність визначення переможця та підписання з ним угоди в обов'язковому порядку. Якщо з якихось причин члени Комісії або уряд вирішать, що переможець конкурсу не підходить їм, то вони можуть його не затверджувати і перенести проведення.

Крім того, необхідно враховувати і той факт, що вибирати переможця конкурсу по «Дельфіну» і інших ділянках буде існуючий уряд, а підписувати УРП - новий. І у наступного складу Кабміну може бути багато причин не підписувати угоди з переможцями, які не вселяють довіри.

- У випадку, якщо Комісія вважає, що той чи інший оператор не відповідає критеріям, чи може Кабмін підписати з ним угоду?

- Згідно з тих умов, які у нас існують зараз, комісія повинна вибрати переможця і надати рекомендації, а уряд уже буде вирішувати, затверджувати або не затверджувати результати конкурсу, підписувати угоду з фіналістом.

- Але якщо буде визначено переможця, а УГВ оскаржить рішення, чи не стане це демонстрацією ненадійності України, як об'єкта для інвестицій?

- За фактом, "Укргазвидобування" може заблокувати підписання угоди. Адже у них ділянки перетинаються і в суді вони це довели. Це те, про що говорилося вище - ні в однієї компанії не було достатньо часу щоб з юридичного боку проаналізувати даний блок, не кажучи вже про геологію. Відповідно, претендентів на конкурсі буде мало.

- УГВ має технічну можливість для розробки на шельфі?

- Вони ніколи цього не робили. В Україні крім як у "Чорноморнафтогазу" ні у кого немає досвіду офшорного буріння. Думаю, що для «Укргазвидобування» було б оптимальним варіантом працювати в проектах на шельфі в партнерстві з великими іноземними операторами.

- Якби УГВ отримало в судовому порядку спецдозволи, будь-яка іноземна компанія погодилася б піти на таку ділянку у співпраці?

- Думаю, що знайшовся б оператор, який би не злякався російських кораблів. Сама по собі галузь є специфічною і не виключає роботу в екстремальних умовах. Деякі відомі міжнародні компанії до сих пір видобувають газ в Сирії, Іраку. Головне - правильно оцінити ризики. Так чи інакше по «Дельфіну» потрібно було вести попередні, комплексні консультації, пояснювати ризики, відкрито розповідаючи про всі обмеження, з якими вони можуть зіткнутися в результаті проведення конкурсу і підписання УРП. На жаль, цього не було зроблено. Оптимальним може бути перенесення конкурсу інакше це може вкрай негативно позначитися на подальшому сприйнятті України як об'єкта для інвестицій в нафтогазовидобувну галузь.

- Якщо повернутися до умов конкурсу, згідно з якими розробник повинен віддавати перевагу товарам і послугам українського походження, як це корелюється з розробкою "Дельфіна"?

- В Україні немає компаній, які б могли надавати сервісні послуги для роботи на такому блоці. Якщо іноземна сервісна компанія відкриє офіс в нашій країні, то тоді вона буде відповідати умовам конкурсу. Якщо говорити про ділянки на материку, то Україна має достатній сервісний рівень.

- Є ще одна угода, яка підвисла в повітрі ...

- Юзівська площа. Документ остаточно не підписаний, хоча є мовчазна згода ринку на укладення договору зі словацькою компанією Nafta. Вважаю, що з долею Юзівської ділянки давно вже пора визначитися - або підписати угоду, або виставити блок на повторний конкурс. Уряд не робить ні того, ні іншого - щось їх там все-таки турбує. А ось в ситуації з "Дельфіном" нічого не турбує? Асоціація буде пильно стежить за всім, що відбувається і з цим конкурсом і з іншими.

Автор - Анастасія Гасан

Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/593332.html