Цього року Україна отримала унікальний шанс для написання нової знакової сторінки в газодобувній історії країни. Запам'ятається цей рік "перемогою" чи "зрадою" - буде залежати від 15 осіб.

 

У 2018 році уряд оголосило початок підготовки до найбільшого в історії країни процесу розподілу газоносних ділянок.

Стратегічною метою проведення торгів на 42 ділянки є збільшення власного видобутку газу та позбавлення України від багаторічної імпортної залежності.

Це принципове завдання підтримав міністр енергетики США Рік Перрі під час свого недавнього візиту до Києва, пообіцявши сприяння з пошуком американських інвесторів в газовидобуток України.

У свою чергу Міжнародний валютний фонд (МВФ) закріпив чіткі зобов'язання України в наступному меморандумі в рамках здійснення нової програми фінансування stand-by.

Відповідно до якої, майбутня співпраця з МВФ залежить в тому числі і від щоквартального проведення прозорих нафтогазових аукціонів і конкурсів з укладення угод про розподіл продукції (далі - УРП) загальною площею не менше 5 тис. кв. км - всього 20 тис. кв. км протягом 2019 року.

 

Два шляхи

Одним із способів розподілу ділянок є проведення онлайн-аукціонів за допомогою державної торгової платформи ProZorro.Продажі.

Дебютний аукціон на 10 нафтогазових ділянок відбудеться вже 6 березня, єдиним критерієм вибору переможця на аукціоні стане максимально запропонована ціна за ліцензію.

Незважаючи на простоту і прозорість аукціонів, в світі широко поширена практика визначення переможця за допомогою конкурсу, в якому переможця визначає спеціально створена комісія по сукупності критеріїв.

Безперечною перевагою конкурсу є його спрямованість на кінцевий результат - видобуток, успіх якого залежить від відповідного досвіду і фінансових можливостей претендента, а також його амбіцій, викладених в запропонованій програмі робіт.

Недоліком конкурсу можна вважати відсутність єдиного критерію визначення переможця, що породжує ризик суб'єктивної оцінки членів конкурсної комісії.

В Україні до послуг конкурсу вдаються для відбору переможців у рамках проектів УРП, які передбачають розробку складних, капіталомістких і масштабних проектів, таких як видобуток на морському шельфі або видобуток з нетрадиційних колекторів.

Так, наприклад, на конкурсах у 2013 році кращими стали заявки таких міжнародних енергетичних концернів, як Shell, Chevron, ExxonMobil, ENI, OMV.

На жаль, незабаром всі вони згорнули свої плани в Україні через збіг серії негативних обставин.

На сьогоднішній день до нових конкурсів УРП також проявляють інтерес іноземні компанії з добре відомими в індустрії іменами.

Однак всі іноземні та вітчизняні інвестори в один голос озвучують умови їх участі - гарантія прозорості та відсутності фаворитизму в сторону окремих претендентів.

Приймати рішення про переможців в конкурсі будуть 15 членів міжвідомчої комісії з укладення та реалізації УРП проектів. Основна маса членів комісії - це представники уряду, але також присутні 4 народних депутата України.

Саме члени комісії, покладаючись на свій досвід, знання, інтуїцію і принципи, повинні будуть прийняти доленосне для країни рішення - відібрати переможців конкурсів щодо укладення 12-ти найбільших нафтогазових УРП.

В результаті проведених спільних консультацій з представниками міжнародних юридичних компаній, аудиторських фірм, експертів і учасників ринку було визначено ряд проблемних елементів процесу проведення конкурсів, усунення яких дозволить  підвищити інтерес і рівень довіри до них.

Перший недолік

Можливості роботи секретаріату міжвідомчої комісії УРП, принципово важливого робочого органу, вкрай обмежені, адже сьогодні його функції покладені на одну з половиною людину в Міністерстві енергетики України.

Протягом місяця після закінчення конкурсу, секретаріат повинен буде розглянути, проаналізувати і оформити рецензії за всіма заявками.

З досвіду проведення попередніх конкурсів одна заявка може бути представлена ​​документом на 300 сторінках.

З огляду на величезний обсяг  технічної конкурсній документації, критично важливо посилити експертне крило комісії, більшість членів якої не мають специфічні галузевими компетенціями та знаннями, і в принципі далекі від особливостей нафтогазового бізнесу.

Це можна зробити за допомогою створення в рамках комісії робочої групи, до якої увійдуть визнані вітчизняні та міжнародні експерти та фахівці.

Першочерговим завданням робочої групи стане оперативна обробка конкурсних заявок претендентів і надання своїх оцінок і рекомендацій членам міжвідомчої комісії.

 

Другаий недолік

Кожен конкурсант буде зобов'язаний пройти оцінку в розрізі восьми обов'язкових критеріїв, закріплених в рішенні уряду.

Частина показників можна виміряти (наприклад, розподіл продукції на користь держави або розмір інвестицій), інша частина є виключно оціночної.

Відсутність шкали важливості ваги кожного окремого критерію в сумарній оцінці окремої заявки може призвести до:

- зниження об'єктивності в ухваленні рішення,

- порушення прозорості процесу вибору переможця,

- підвищення ризику заангажованості комісії і, як результат, низького рівня довіри до процесу відбору переможця з боку учасників конкурсу.

Адже вся інформація в заявках є конфіденційною і без дозволу конкурсантів публічності будуть віддані тільки пропозиції обраного переможця конкурсу.

Наприклад, зараз не зрозуміло, хто з двох претендентів кращий?

Компетентна компанія з солідним досвідом роботи, але з помірною програмою робіт або підприємство з маловідомим ім'ям, але з амбітними обіцянками по видобутку газу "вже завтра"?

Джерело: https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2019/01/25/644576/